Усі ми народжуємося в темряві, але лише одиниці знаходять силу стати її месіями.

Купол світла впав, а з ним — і надія на порятунок. Ти пережив перший день у руїнах храму, де на кожному кроці чекає зрада.

Досліджуючи всі кутки підземелля, ти знайшов артефакти тих, хто мешкав тут задовго до падіння купола. Тих, кого називають Тамплієрами...

Усе починається з маленького уламка минулого. Ти майже ніколи не виходив зі свого села, але тепер у тебе є змога пізнати Руфус.

Мозаїка забутих часів поступово складається у єдине ціле. Твоя допитливість відкриває те, що приховано від очей загалу.

Жоден уламок минулого, жодна втрачена сторінка не вислизнула від тебе. Руфус може пишатися — його спадщина збережена навіки.

Ти зробив перший крок за межі руїн храму. Попереду лежать землі, що бережуть таємниці великого падіння.

Ви дісталися столиці та пройшли цей довгий шлях, але кожен розкритий секрет лише наближає тебе до головного випробування.

Дні тренувань та пролитої крові не минули даремно. Ти довів одну зі своїх здібностей до досконалості.

Ти подолав межі смертного тіла та розуму. Твоя сила лякає навіть древніх богів цього світу.

Боги бачать твою стійкість. Ця сила підкоряється лише тим, хто здатен витримати її тягар.

Серед прадавніх вівтарів забився новий імпульс. Відтепер це місце знаходить захист і дає надію кожному, хто вижив.

Їхні тіла знівечені темрявою, а розум поглинутий безумством. Ти став тим, кого прокляті бояться більше за саму смерть.

Історія викреслила їхні імена, але ти поставив остаточну крапку в їхніх вічних муках... І десь у глибині душі вони тобі вдячні.

Серед безмежної темряви з'явилися перші вогники надії. Ти об'єднав тих, хто шукав прихистку.

Руїни знову наповнюються гомоном. Твоє поселення стає оазою для тих, хто вижив у цьому світі.

Ти звів не просто поселення, а нове місто. Найвеличніший оплот людства, що кинув виклик самій долі.